Дитина – це факел, який треба запалити,

а не посудина, яку треба заповнити.

Ф. Рабле

Протягом багатьох століть люди, пов’язані зі сферою освіти, обмірковували зміст ефективного навчання. Якою повинна бути шкільна осівта сьогодні?

Зміни в суспільно-політичному житті, економічному розвитку нашої держави викликають необхідність розв’язання одного із стратегічних завдань – створення умов для формування творчої  особистості школяра, реалізації та самореалізації його можливостей, обдарувань в освітньому процесі. Це засвідчено Конституцією України [3], Законом України «Про Освіту» [2], Державними національними програмами «Освіта» (Україна. ХХІ століття [1]), «Діти Украни».

Відповідно до національної доктрини освіти [10], Концепції загальної середньої освіти [4] метою навчання є розвиток у учнів вміння використовувати ІМ як інструмент міжкультурного спілкування в діалозі культур і цивілізації сучасного освіти будь-яких сфер життєдіяльності. Стратегічною метою є орієнтація навчання на виконання сучасного суспільного замовлення – розвиток гармонічно розвиненої особистості.

У програмах з хімії вказуються не тільки навчальні знання й уміння, які повинні опанувати учні при вивченні кожної теми, але й передбачається розвиток і поглиблення знань з урахуванням наступності всього шкільного курсу хімії. Тому в процесі викладання необхідно враховувати три послідовних етапи розвитку знань й, звичайно ж, три рівні пізнавальної діяльності учнів.

1-й етап – процес первісного засвоєння навчальних знань. Результат- уміння правильно відтворювати навчальний матеріал.

2-й етап - процес удосконалення знань. Учні повинні застосовувати здобуті знання в навчальній діяльності.

3-й етап - процес повного оволодіння знаннями.

Для розвитку знань і пізнавальної діяльності учнів я намагаюся не тільки підбирати відповідні завдання, але й планувати термін виконання їх на уроці. А міцність оволодіння знаннями визначається тим, наскільки часто учні застосовували отримані знання.Так, при вивченні умов протікання реакцій іонного обміну на уроках і я використовую такі завдання:

На прикладі процесу отримання солі виконайте:

1)укажіть кілька способів одержання сульфату барію;

2)поясніть умови протікання реакцій;

3)складіть список реактивів для проведення даних лабораторних робіт;

4)підтвердити зроблені висновки хімічним експериментом.

Привожу конкретний приклад розвитку опорних знань, якими є поняття «оксиди» й «окислювання».

Первісне ознайомлення з поняттям «оксиди» й «окислювання» проводиться в VІІІ класі при вивченні теми «Кисень. Оксиди. Горіння» (1-й етап розвитку знань). Поглиблення отриманих знань проводиться при розгляді питання про одержання оксидів (2-й етап розвитку знань). Учні усвідомлюють особливості складу оксидів, способи одержання, а також можливість окислювання. Оволодіння опорними поняттями «оксиди» й «кислювання» (3-й етап) досягається й контролюється за допомогою вправ на уроках, а також аналогічних домашніх завданнях.

Завдання.

1.Випишіть формулу оксидів із запропонованого списку.

2.Складіть рівняння реакції горіння силана й окислювання сульфіду ртуті(ІІ).

3.Складіть рівняння наступних перетворень:

На уроці по темі «Кисень у природі. Застосування» уміння учнів оперувати знаннями закріплюються при виконанні письмової роботи (учні можуть самі вибрати завдання).

Завдання.

1.Запишіть формули відомих оксидів.

2.Складіть рівняння реакцій, де в якості вихідних або отриманих речовин виходять оксиди.

3.Складіть рівняння реакцій одержання оксидів із запропонованих простих або складних речовин.

По закінченні вивчення теми проводиться письмова контрольна робота:

1. Складіть рівняння реакції за заданою схемою (приводиться). 

2. Із наведеного переліку речовин: вода, вуглекислий газ, повітря, вугілля, поварена сіль - випишіть формули оксидів.

3. Запишіть формули 2-х оксидів, що входять до складу повітря. Назвіть їх. Обчисліть відносну молекулярну масу.

Отримані знання є опорними для вивчення наступних тем.

Активізація пізнавальної діяльності учнів нерозривно пов'язана із процесом формування навчальних умінь - одним з компонентів навчання. Це процес виконання в ході навчальної діяльності певних дій (наприклад: зібрати прилад для одержання газу, або зробити необхідні розрахунки при вирішенні завдань і т.п.). Формування навчально-пізнавальної діяльності учнів відбувається також у процесі навчання їхнім умінням працювати з підручником, зошитами по хімії. Адже вчитель - не тільки лектор, а учень - не тільки аудиторія, вони не тільки повинні слухати, хоча це теж необхідно, але й самі повинні працювати - розуміти перелічене.

Отримані знання є опорними для вивчення наступних тем.

У курсі хімії ІX класу знання про оксиди розглядаються на новому рівні, на основі знань про електролітичну дисоціацію й окислювально-відновні процеси й т.п., тобто знання учнів не тільки розширюються, але й поглиблюються, переглядаються на новому рівні.

Одним з важливих завдань навчання й підготовки учнів до активного сприйняття нового матеріалу є показ значення знань по хімії в практичному житті людини.

Наприклад, приступаючи до роботи з теми «Сульфатна кислота» в 10 класі, я так визначаю її значення в житті людини:

«Не дуже часто доводиться нам мати справу безпосередньо із сульфатною кислотою, може здатися, що вона не так вже й потрібна. А тим часом важко знайти інший продукт, що був би так необхідний, як сульфатна кислота. Для чого потрібна сульфатна кислота?

Предметами першої необхідності для нас є хліб, овочі, крупа. Отримати їх в достатній кількості можна при хорошому врожаї, а його забезпечує, насамперед, правильне й своєчасне внесення добрив. На виготовлення штучних добрив витрачається більше половини всієї сульфатної кислоти, отриманої на хімічних заводах.

Ми носимо одяг з бавовняних, лляних, вовняних тканин.

Для вирощування бавовнику потрібні добрива. Для того, щоб пофарбувати тканину, необхідно її протравлювати, тобто пропитувати сірчанокислими солями алюмінію, заліза.

Для одержання шкіри потрібна спеціальна її обробка: звільнення від волосся, дубління. Все це робиться за допомогою сульфатної кислоти і її солей.

У виробництві книг, чорнил використовується сульфатна кислота. Жоден мотор, жодна машина не може працювати без мастильних матеріалів, а їхнє виробництво вимагає сульфатної кислоти.

Фармацевтична промисловість не може обійтися без сульфатної кислоти.

Як бачите, велика кількість різних виробництв пов'язана із сульфатною кислотою».

Аналізуючи свою діяльність, я запитую себе, чи маю я результати?

Представляю результативність моєї роботи за останні роки:

У 2006 – 2008 роках – учні 8-9 класів являються призерами другого етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії.  Щорічно проводжу предметний тиждень з хімії у школі, де учні старших класів випускають «Хімічний бюллетень», проводять усні журнали «Хімія навколо нас», приймають участь у позакласних заходах.

Працюючи над цією проблемою, виступила з промовою на тему «Інтерактивні технології навчання» на шкільній педагогічній раді.

У видавництві «Основа» у 2008 році була надрукована стаття «Розвиток пізнавальної активності учнів з урахуванням їхніх психологічнних особливостей».

Наприкінці слід зауважити, що, як сказав Б. Гейтс: «Діти часто досягають успіхів, якщо їх заохочують дорослі». І тема, над якою я працюю, має великі перспективи для всебічного розвитку особистості учня.   

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

1. Державна національна програма «Освіта» (Україна. XXI століття)//Освіта-1993.-№44-46

2. Закон України про освіту//Освіта України. 1999.-23 червня.

3. Конституція України-К.:Школа, 2003.-48с.

4. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа)//Інформ. збірник

МОН України-2002.-№2

5. Національна доктрина розвитку освіти України в XXI ст.//Освіта України.-2003.

6. Закон України «Про мови»

7. Державна національна програма «Освіта України. XXI століття». –К.:Райдуга, 1994

8. Коцепція розвитку хімічної освіти в Україні

9. Леонтьев А.Н Потребности, мотивы, сознание - XVIII Международный психологический конгресс. Проблемы общей психологии. Тезисы сообщений, Т.II,М.1996.с.25

10. Мотиваційні основи навчальної діяльності школярів: збірник за ред.. Малихіної О.В-Одеса,2008.230с

11. Подласый И.П Педагогика. Учебник для вузов._СПб:Питер,2000.

12. Слесик К.М Мотивація поведінки особистості учнів з ознаками лідерської обдарованості: збірник за ред. Малихіної О.В. –Одеса,-2008.с.207-227

13. Хімія, 8-11 кл.: Програма для середньої загальноосвітньої школи. –К.: Петун.,2002.

14. Підмазін С.І. Особистісно орієнтоване навчання // Шкільні інновації. -2004. -№1. –С. 19.

15. Пєхота О.М Освітні технології: Навчальний посібник. – К.: А.С.К., 2001     

Презентація (скачати)

Фрагменти уроків: №1 №2 №3 (дуже великий)